Міський відділ освіти виконавчого комітету Першотравенської міської ради

Соціальний захист

Поняття опіки та піклування і випадки їх встановлення
 

Опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування.
 

Поняття опіки та піклування і випадки їх встановлення
 

Опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування.
Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування – над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. Якщо дитина досягла 14-річного віку, особа, яка виконувала обов'язки опікуна, стає піклувальником.
Опікуном, піклувальником дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа.
При призначенні дитині опікуна або піклувальника органом опіки та піклування враховуються особисті якості особи, її здатність до виховання дитини, ставлення до неї, а також бажання самої дитини.
Опікуном, піклувальником призначається переважно особа, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника.
Під час визначення форми влаштування в інтересах дитини мають бути враховані обставини, за яких дитина втратила батьківське піклування, її життєвий шлях, родинні зв'язки, наявність братів і сестер, контакти із соціальним оточенням, стан здоров'я, освіта, інші потреби.
Рідні брати і сестри не можуть бути роз'єднані під час
влаштування.

 

Опіка, піклування над дитиною встановлюється рішенням районної державної адміністраціїу місячний строк після подання заяви та вищезазначенихдокументів.
 

Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклу-вання, не можуть бути влаштовані в сім'ї осіб, які:
– визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними;
– позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були
поновлені;
– були усиновлювачами, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним, опіку, піклування чи діяльність прийомної сім'ї або дитячого будинку сімейного типу було припинено з їх вини;
– були засуджені за злочини проти життя і здоров'я, волі, честі
та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи,
проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324 і 442 Кримінального кодексу України або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів;
– перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;
– зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;
страждають на хвороби, перелік яких затверджений МОЗ щодо осіб, які не можуть бути усиновлювачами;
– є інвалідами I і II групи, які за висновком медико-соціальної
експертної комісії потребують стороннього догляду;
– проживають на спільній житловій площі з членами сім'ї, які
мають розлади здоров'я або поведінку чи спосіб життя, що може негативно вплинути на здоров'я дитини, її фізичний, психічний, моральний стан або інтелектуальний розвиток;
– не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу);
– поведінка та інтереси яких суперечать інтересам дитини, яка
може бути влаштована в сім'ю на виховання.


 

Права дитини, над якою встановлено опіку або піклування

Дитина, над якою встановлено опіку або піклування, маєправо:
 1) на проживання в сім'ї опікуна або піклувальника, на
піклування з його боку;
 2) на забезпечення їй умов для всебічного розвитку, освіти,
виховання і на повагу до її людської гідності;
 3) на збереження права користування житлом, у якому вона проживала до встановлення опіки або піклування.
 4) на захист від зловживань з боку опікуна або піклувальника.

 

Опікун, піклувальник має право:

 самостійно визначати способи виховання з урахуванням думки дитини і рекомендацій органу опіки та піклування;
 вимагати повернення дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду;
 давати згоду на усиновлення підопічного;
 самостійно здійснювати витрати, необхідні для задоволення потреб підопічного, за рахунок призначеної державної допомоги, пенсії, аліментів, доходів від майна підопічного;
 представляти інтереси підопічного в установах, організаціях і
закладах.

 

Опікун, піклувальник зобов'язаний:

 виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, психічний
стан, фізичний і духовний розвиток, готувати до самостій-ного життя, забезпечувати її догляд і лікування;
 створити належні побутові умови та умови для здобуття дитиною повної загальної середньої освіти;
 вживати заходів до захисту цивільних прав та інтересів
підопічного.
 Опікун, піклувальник повинен раз на рік здійснювати власне повне медичне обстеження та двічі на рік обстеження підопічних.


 Контроль за умовами утримання, виховання, навчання дитини, над якою встановлено опіку або піклування, дотриманням прав дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування та цільовим використанням державної соціальної допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування здійснює служба у справах дітей.

 

Державна соціальна допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування

Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається особам, визначеним в установленому порядку опікунами чи піклувальниками дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення їх батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування та відповідно до законодавства набули статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування.
Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, не призначається у разі перебування дитини на повному державному утриманні.

 

Захист майнових та житлових прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

За дiтьми-сиротами та дiтьми, позбавленими батькiвсь-кого пiклування, зберiгається право на житло та майно, яке належало батькам та в якому вони проживали до набуття статусу.
 Особи, яким стало відомо про наявність у дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківськогопіклування, майна, повідомляють про це службу у справахдітей за місцем знаходження майна.
Служба у справах дітей за місцем знаходження майна дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, протягом десяти днів після надходження повідомлення про наявність у неї майна, складає опис такого майна.
Обов’язки опікуна над майном та житлом дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування покладаються на осіб, які призначаються опікунами дітей. Опікуни над майном та житлом несуть відповідальність за його збереження. А також зобов’язані дбати про забезпечення майнових та житлових прав своїх підопічних, покращення житлово-побутових умов проживання.
Опікун (піклувальник)повинен проживати разом з підо-пічним і може бути прописаний на житловій площі останнього на період виконання своїх обов’язків.
Опікунипри здійсненні прав і виконанні обов’язків підопічних укладають угоди від імені та в інтересах підопічних, діючи як їх законні представники згідно з чинним законодавством.
Опікунинад неповнолітніми дають згоду на укладання тих угод, які згідно з законом ці особи не мають права укладати самостійно.
Опікунне має права без дозволу органів опіки та піклування укладати угоди, а піклувальник— давати згоду на їх укладання, якщо вони виходять за межі побутових.
Такими угодами є договори, що вимагають нотаріального засвідчення та спеціальної реєстрації, про відмову від майнових прав, які належать підопічному, поділ майна, поділ, обмін та продаж житлової площі, а також видача письмових зобов’язань тощо.
У разі передачі дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, під опіку чи піклування, влаштування у будинки дитини, дитячі будинки, школи-інтернати, дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім’ї жиле приміщення, у якому вони проживали, зберігається за дітьми протягом усього часу перебування їх у цих закладах, в опікунів чи піклувальників, дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім'ї незалежно від того, чи проживають у жилому приміщенні, з якого вибули діти, інші члени сім'ї. Жиле приміщення, яке зберігається за дітьми, може бути передано в оренду іншим громадянам на строк до повернення дітей із зазначених закладів, від опікунів чи піклувальників, з прийомної сім'ї чи дитячого будинку сімейного типу.
Жилі приміщення, у яких проживали діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, до влаштування їх у сім'ї опікунів, піклувальників, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також щодо яких є рішення суду, не можуть бути відчужені без отримання згоди на таке від органів опіки та піклування, яка може надаватися лише в разі гарантування збереження права на житло таких дітей.


 

Порядок припинення опіки та піклування

Опікуни та піклувальникина їх прохання можуть бути звільнені від виконання своїх обов’язків, якщо орган опіки та піклування за місцем проживання підопічного визнає, що дане прохання викликане поважною причиною.
Органи опіки та піклуванняза своєю ініціативою, за клопотанням підопічних, державних або громадських організацій, а також згідно з обґрунтованими заявами будь-яких осіб можуть звільнити опікуна або піклувальника від виконання покладених на нього обов’язків, якщо встановлять, що опікун чи піклувальник не відповідає своєму призначенню або не виконує належним чином своїх обов’язків.
При зловживанні правами і залишенні підопічних дітей без догляду і піклування опікун або піклувальник притягується до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Від здійснення повноважень опікуна, піклувальника, може звільнити орган, який встановив опіку, піклування у разі:
– невиконання нею своїх обов'язків;
– поміщення дитини до закладу для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
– коли між опікуном, піклувальником та дитиною склалися стосунки, які перешкоджають здійсненню опіки, піклування.

Опіка, піклування припиняється у разі:
 – передачі дитини батькам (усиновлювачам);
 -досягнення дитиною повноліття, реєстрації шлюбу, надання дитині повної цивільної дієздатності;
 – смерті опікуна, піклувальника або підопічного.

 У разі загрози для життя або здоров'я дитини районна державна адміністрація може прийняти рішення про негайне відібрання дитини в опікуна, піклувальника.

 

Адміністративна та кримінальна відповідальність

за невиконання опікунами, піклувальниками своїх обов’язків
 

Відповідно дост. 166 Кримінального кодексу України злісне невиконання опікунами та піклувальниками обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка та піклування, що спричинило тяжкі наслідки, – карається обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

Статтею 167 Кримінального кодексу України передбачено, що використання опіки чи піклування з корисливою метою на шкоду підопічному( зайняття житлової площі, використання майна тощо) – карається штрафом до п’ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років.

Згідно статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення -ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей -тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, -тягнуть за собою накладення штрафу від двох до чотирьох неоподат-ковуваних мінімумів доходів громадян.
 Вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, -тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, -тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, що їх замінюють, від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.